Випалювати, -люю, -єш, сов. в. випалити, -лю, -лиш, гл. 1) Выжигать, выжечь. А винограду нащо стілько випалив? 2) Стрѣлять, выстрѣлить, выпалить, дать залпъ. Випалив, і лях схилився набік.
Доп'ясти́, -ся. Cм. допинати, -ся.
Зака́зн́ик, -ка, м. 1) Приказывающій, распоряжающійся; приказчикъ. 2) Заповѣдный лѣсъ. Ум. зака́зничок. Ув. зака́знище. Заказнище (осаул), вставши рано, кричить під віконце, щоби выйти на панщину.
Ліща́ниця, -ці, ж. = ліщина. Ба, чому то ліщанице, така не вродлива? Зіма була студененька, мене зморозила.
Наставник, -ка, м. Надсмотрщикъ надь рабочими. У нашого наставника нагай за плечима.
Передувати, -ду́ю, -єш, гл. Предводительствовать, идти впереди. Дай нам його дари попереду явити, як передує власть його у світі. Шкода мене до сього нахиляти, щоб Лободі я дав передувати.
Підсмалювати, -люю, -єш, сов. в. підсмалити, -лю, -лиш, гл.
1) Опалять, опалить снизу.
2) — молоду. Поѣздъ съ новобрачной провозить въ воротахъ двора мужа черезъ разложенный на землѣ огонь.
Ранній, -я, -є. Ранній. Раннії сійба хоч не вродить, то із хліба не зводить. Рання пташка пшеничну клює, а пізня очки дере. Ум. ране́нький, ране́сенький.
Холодок, -дку, м.
1) Прохлада; тѣнь, покрытое тѣнью мѣсто. Рано, за холодку, рушить у дорогу. Сіла спочити в холодку під вербою. взяти холодо́к говорится о полевыхъ растеніяхъ: разростись настолько, что растеніе въ состояніи дать на нивѣ сплошную тѣнь и задержать влагу. Просо на ниві взяло холодок.
2) Какое либо прикрытіе отъ солнца, чтобы получилась тѣнь. Ой я в полі була і діло робила: напинала холодок, щоб не загоріла. Въ слѣдующ. примѣрахъ въ смыслѣ: зонтикъ. На повозці сидить паня і держе холодок, щоб сонце не пекло. Беріть же й холодок з собою від сонця.
3) Спаржа обыкновенная, Asparagus officinalis L. То-же: заячий холодо́к. Ум. холодо́чок. В садочку лежать собі у холодочку. Холодочком, дружечки, холодочком попід вишневим садочком.
Цундрій, -рія, м. Оборвышъ, крайній бѣднякъ.
