Ді́вчин, ді́вчинин, -на, -не. Дѣвушкинъ. Що любив і кохав, собі дівчину мав як зіроньку ясну, та за дівчиними та за ворогами покидаю нещасну. Ой ішов же я через дівчинині сіни.
Законя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. закони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зараждать, зародить. Яке його Господь законне, таке воно й є.
Згла́мати, -маю, -єш, гл. Проглотить, пожрать, сожрать. От бабі й нудно, шо чого сей дід на світі живе. Приміла б, — його згламала.
Змилювати, -люю, -єш, сов. в. змилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Ошибаться, ошибиться. Вага не змилить. . От і змилила вже. 2) Смыливать, смылить. Половину змилила мила.
Позавчора нар. Третьяго дня. Ні! лучче я зав'яжуся хусткою попросту, як позавчора.
Помеж нар. = поміж.
Поросна прил. О свиньѣ: поросная. Льоха поросна.
Припочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. припочи́ти, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Неня собі лягли на постіль припочивати. Їм коні припочили. Люде ідут, припочивают.
Сватко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ сват.
Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Здоров, синашу, ма дитино! — Анхиз Енеєві сказав. Ум. синашко. Люляй, люляй козацький синашку!
