Буркниця, -ці, ж. Бревно вдоль крыши, къ которому прикрѣплена своими верхними концами каждая пара стропилъ.
Добро́дійство, -ва, с. 1) Благодѣяніе. Ой виходьте в поле, вельможне жовнірство! Буде вам велика дяка за все добродійство. 2) соб. Господа! Милостивые Государи! Я повинен сказать, любе добродійство земляки, що се остання річ моя. К. Ва́ше добро́дійство. Ваша милость. Як би то, ваше добродійство, ви нам своїми руками милостиню подали.
Задереві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Одеревянѣть, окоченѣть (отъ холода, смерти). Руки мені задеревіли — чи воно з холоду, чи хто його знає. Як побачила чоловіка, так і задеревіла. Прийшов п'яний, та як заснув, так і задеревів.
Заскі́пати гл. Встрѣчено въ безличной формѣ въ слѣд. бранномъ выраженіи: А в голові би ти заскіпало! — т. е. чтобы заболѣла тебѣ голова такъ, какъ будто бы ее кололи. Cм. скі́пати.
І I сз. II. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. І вітер не віє, і сонце не гріє. І виходила до його вся земля. І де ті люде тут возьмуться. Между двумя гласными и послѣ гласной сокращается въ II. Як не зароблю, то лежатиму поки й опухну. Стала їсти й пити. Далі вже й під Київ підступав.
Пересторога, -ги, ж. Предостереженіе. Єдного пригода — другого пересторога. Гервасій не чув сієї перестороги.
Поспитатися, -та́юся, -єшся, гл. Спросить, спроситься.
Рипа, -пи, ж.
1) Промоина, рытвина. Ананьев. у.
2) Высокій обрывистый берегъ, обрывъ. Ум. рипка.
Саджати, -джа́ю, -єш, гл. Сажать. Багатого за стіл сажають, а убогий коло печі не сяде.
Статут, -ту, м. Уставъ. (Товариство) скомпанувало собі статут.