Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мати I

Ма́ти I, -тері, мн. матері, ж. Мать. Есть у мене батько і рідная мати. Мет. 94. Тілько в світі правди, що рідная мати. Н. п. мати божа. Богоматерь. головата мати. Мать на свадьбѣ. Маркев. 108, 109. старша мати. Настоятельница монастыря. К. ПС. 118. скарбова мати. Монахиня, завѣдывающая монастырскимъ хозяйствомъ. К. ПС. 108. Ум. матка, матінка, матінонька, матіночка, матонька, маточка, матуня, матуся, матусенька, матусечка. Мил. 200. Поклонися матоньці низенько у ніжки. Мет. Cм. также: мама, мамка, мамуня, мамуся, мамусенька, неня, ненечка, ненька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 409.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАТИ I"
Бекеша, -ші, ж. Родъ верхней одежды: крытая сукномъ овчинная шуба съ таліей. Гол. Од. 17, 51. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу. Рудч. Ск. І. 209. Ходив.... у плисових чорних штанях і в голубій бекеші. О. 1861. X. 33. Ум. бекешка, бекешечка.
Де́нно нар. Днемъ. Били турка денно, нічно. Мет. 429.
Затума́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. затума́ни́тися, -нюся, -нишся, гл. Затуманиваться, затуманиться. Затуманився туман, край доріженьки припав. Чуб. V. 997. Зійди, хто світ видав, на горн ті величні, що по-над хмарами затуманились. К. МХ. 32.
Мусульма́нка, -ки, ж. Мусульманка.
Побезглуздіти, -дію, -єш, гл. Подурѣть, обезумѣть (о многихъ).
Проханий, -а, -е. 1) Прошенный, выпрошенный. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. 2) Приглашенный. Гість не проханий, не дуже буває тучений. Ном. № 11896. Приглашенный на время замѣстить кого либо. Я проханий, а не титарь. Харьк. 3)обід, бенкет. Обѣдъ, пиръ по приглашенію. Не великі, прохані бенкети. А так гості — не минає дня, щоб за столом не сиділо душ три або чотирі чужих. Мир. ХРВ. 109.
Роззяпити Cм. роззяплювати.
Рубок, -бка, м. 1) Тонкое полотно. Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкі вибірає та кроїть та приміряє на панночку. МВ. (О. 1862. III. 39). Шила кошульку з тонкого рубку. Мет. 176. 2) Тонкій перкалевый или батистовый платокъ. Гол. Од. 27. Гол. III. 303. Шовковий пояс крижі покрив, тонкий рубок на всю голову. Чуб. III. 403. Увила головку в рубок тонесенький. Гол. І. 64. Ум. рубо́чок, рубонько. Гол. IV. 441. Один рубонько — голову завивати, другий рубонько — дитятко повивати. Гол. II. 596.
Уплинь нар. Вплавь. Кинувсь уплинь, так вода і знесла його. Новомоск. у.
Чеверногий, -а, -е. Косолапый, съ кривыми ногами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.