Безмлив'я, -в'я, с. Время безработицы на мельницѣ. Як безмлив'я хиба, тоді нишком од пана змелем людського. Оце о нас безмлив'я: вітру немає.
Здорове́зний и здорове́нний, -а, -е. Ув. отъ здоро́вий.
Напаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. напасти, -су́, -се́ш, гл. Пасти досыта, напасти (скотъ). Сьогодня добре напасла корову. напасти о́чі. Вдоволь насмотрѣться. Не напасу своїх очей, на їх глядячи. (Пливучи) в-останнє рідними лугами й берегами, дід очі приязні пасе й не напасе.
Паплюжити, -жу, -жиш, гл. Срамить, позорить кого (словами).
Пересмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Перестать грустить.
Поборотися, -рюся, -решся, гл. Побороться. Поборовся б, як би малось сили.
Понасмерджувати, -джуємо, -єте, гл. Навонять (о многихъ).
Склад, -ду, м. 1) Составъ, соединеніе. 2) Складъ, складочное мѣсто. Склади медовії. 3) Складъ, слогъ. По складах читає. 4) Стиль, слогъ, изложеніе. Росказав нам про дощ таким складом, як ніби ми були невчені селяне. 5) Связь, стройное соединеніе. Ані ладу, ані складу. 6) орати у склад. Пахать, начиная съ средины участка такимъ образомъ, что пласты земли ложатся внутрь участка.
Тиртиця, -ці, ж. = тертиця.
Усе нар.
1) Все. Усе забрав, нам нічого не кинув.
2) Постоянно, всегда, все. Усе я, та я — чом-же ви не говорите? Був собі купець: він усе їздив по морі. Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно. все їдно́. Все равно.
