Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марний

Ма́рни́й, -а, -е. 1) Пустой; тщетный, напрасный. У мене син марного слова не скаже. Н. Вол. у. Розгнівався мій миленький та за марне діло. Чуб. Та я прокляв його оселю марну. К. Іов. 11. 2) Худой, болѣзненный на видъ. Сестро ж моя, сестро, сестро дорогая! Ой чого ж ти, сестро, на личку марная? Грин. III. 401.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРНИЙ"
Актьо́р, -ра, м. Актеръ. Ввійшов Яким зовсім так, як от виступають актори на сцену з-за декорацій. Левиц. І. 478. Один актьор грав дуже погано... в партері почали сміятись. Левиц. Пов. 139.
Вітряний, -а, -е. Вѣтряный. Маркев. 89. Грин. II. 37. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37.
Глинянка, -ки, ж. = глинище. Желех. Вх. Зн. 10.
Злида́рька, -ки, ж. Бѣдная женщина. Пробі доріка все: ти злидарька: прийшла від злиднів, так і підеш, нічого не. получит. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Мі́сто II, пред. Вмѣсто. Він бере стовпи: одного повісив на плечіх місто ружжя, а другого повісив коло боку місто шаблі. Рудч. Ск. І. 109.
Обволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обволокти, -лочу, -че́ш, гл. 1) Обволакивать, обволочить. 2) Покрывать, покрыть, обкладывать, обложить. Кладуть із мертвих тіл костри. Соломой їх обволікають, олію з дьогтем поливають на всякий зруб разів по три. Котл. Ен. VI. 50.
Перевій II, -во́ю, м. Распаренныя древесныя вѣтви, употребляемыя для связыванія дерева. Радом. у.
Скурити, -рю́, -риш, гл. Выкурить. Вх. Зн. 64. Скурив увесь тютюн.
Сноза, -зи ж., преимущ. во мн. ч. снози. 1) Въ ульѣ: тоненькія палочки для поддерживанія сотовъ. Подольск. г. 2) Часть плуга. Тепер моя головонька в тузі, що поламались всі снозоньки в плузі. Н. п. 3) Поперечныя связи 4-хъ жердей, составляющихъ остовъ плетеной дымовой трубы. 4) Небольшой дубовый колышекъ, которымъ соединяются концы лопаток въ однобортномъ колесѣ водяной мельницы. Черн. у. Ум. снізка.
Тяпкарь, -ря, м. = кептар. Угор. Гол. Од. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.