Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. Велетню у світі недовго жити. Велетень у громаді — як правда в пораді.
Віддрючкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побить палкой.
Дриску́ля, -лі, ж. = дрислівка 2.
Кав! меж. Выражаетъ пискъ ребенка, щенка, мяуканье кота, крикъ галки и пр.
Оброть, -ті, ж. Недоуздокъ, веревочная узда безъ удилъ. Бодай же тії коні воронії да й обротей не зносили. Ум. обротька.
Поблекнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть. Там все поблідло і поблекло.
Побратимець, -мця, м. = побратим. Ото його і гості й побратимці.
Пооброблятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Окончить работу (о многихъ). Уже люде в полі пооброблялися.
Попуск, -ку, м. Послабленіе, попущеніе — попускати. Дозволять, потворствовать. По що ж ти їм сей попуск попускаєш?
Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі?