Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Шляхтич за гонор уха рішився. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів.
Жми́хи, -хів, м. мн. Выжимки изъ свеклы на сахарныхъ заводахъ. Cм. жмаки.
За́слінка, -ки, ж. Доска для закрытія отверстія въ кухонной печи. Одслонила заслінку, виняла з печі... і поїла.
Комашня II, -ні́, ж. соб. 1) Муравьи. Де не взялась та комашня і, чуючи труп, лазила по його виду. 2) Муравейникъ. Як би таку жінку та мені, — я б її у комашню втрутив.
Крамарик, -ка, м. Ум. отъ крамарь.
Кучопір, -перу, м. = кажан.
М'ясови́й, -а́, -е́ Мясной. Лізу, лізу по залізу на м'ясову гору. (Загадка: кінь).
Одія, і, ж. Одежда. Як зносив єси м'якую одію, тоді зложив єси на Бога надію.
Ступір, -ра, м.
1) Толкачъ вмѣстѣ съ рычагомъ въ домашней толчеѣ для толченія проса.
2) = ступа 1. Носиться, як баба з ступіром.
Травка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
