Благородність, -ности, ж. Благородство.
Дротяне́нький, -а, -е. Ум. отъ дротяний.
Ду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. 1) Надуваться, дуться. «І де вже, сестро, нам (жабам) рівняться (до вола)», казать їй друга почала. А та не слуха.... дметься.... дметься.... Дмись — не дмись, волом не будеш. 2) Спесивиться. Багатая, губатая вона к чорту дметься, а вбогая хорошая хоча засміється. Ой як мені не дутися, що нівощо обутися. Дметься, як шкура на огні.
Запе́куватий, -а, -е. Очень строгій. Запекувитий пан був! Що було загадає кому, то вже слухай!
Нечевля, -вля и нече́в'я, -в'я, с. Употребляется только съ предлогомъ з: з нече́в'я. Изъ ничего. З нечев'я, а базар в степу як треба став. У Кулиша это слово имѣетъ болѣе самостоятельное положеніе и употреблено въ значеніи: ничтожество. У нас на Вкраїні, серед забутих степових могил, мужицька мова піднялась із нечевля до високости всенароднього жалю, плачу, піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. Cм. знечев'я.
Оповіданка, -ки, ж. Разсказъ.
Роздобрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Раздобриться. Рад був о. Гервасій, що пан так роздобрухавсь.
Указати Cм. указувати.
Усправедливлювати, -люю, -єш, сов. в. усправедли́вити, -влю, -виш, гл. Оправдывать, оправдать.
Шевеліти, (-лю, -лиш?), гл. = шелестіти.
