Болбот, -та, м. Болтунъ.
Захряснуты, -сну, -нешъ, гл. 1) Запрудиться, наполниться; засыпаться. Тамъ въ одного майстра хлопцивъ, якъ высыплять, то такъ улыця й захрясне. Гналы быкивъ, та такъ улыця й захрясла. Тамъ людей, людей: шляхъ захрясъ. Такъ базаръ и захрясъ возамы. Не кладіть соломи до дров, бо захрасне попілом та й не будуть горіти дрова 2) Застрять. Якъ захрясне въ горла, ніякъ не одкашляешъ. Пішов та й захряс там. Довелося б мені і в Москві захряснуть на безгріш'ї. .
Калдани, -нів, м. мн. Мѣста, на которыхъ осталась прошлогодняя трава.
Наругу́ватися, -гуюся, -єшся, гл. — на ко́го. Задѣвать, затрогивать. Він часто на мого брата наругується і на мене, то я йому змовчую, а брат не змовчав, — от він і лаявся.
Оманити Cм. (зманювати.
Переслухати, -хаю, -єш, гл.
1) Прослушать, выслушать. Ото він переслухав це, заплакав.
2) Переслушать. Людської брехні не переслухати.
Підточування, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола підточувати.
Пішка, -ки, ж. = піхурка.
Повиправляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Выправить, исправить (во множествѣ).
2) Оправдать (многихъ).
3) Истребовать (во множ.). Хто йому що винен був — усе повиправляв.
4) Отправить (во множествѣ).
Поворожити, -жу́, -жиш, гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что — либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його.
