Закача́ти, -ся. Cм. закачувати, -ся.
Мандріве́ць, -вця́, м. Странникъ; путешественникъ.
Новина, -ни, ж. 1) Новость. 2) Недавнее произшествіе. Тоді козак у війську пробував, свою новину козакам оповідає. В славнім місті Ботушанах сталася новина: підмовила Катерина багацького сина. 3) Новь, новина (земля въ первый разъ вспаханная). Поореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. Да башт, Юрасько, батько твій, густо пшениці на новині. 4) Новое платье. 5) Новый хлѣбъ, повыл овощи, новая пиша въ данномъ году. Позичений? — каже Павло, краючи хліб. — Оддамо, серце, оддамо новиною. . Діти! попаде!.. новина! а йдіть но сюди! — Яка там новина? — Кавун, диня. Як що небудь уперве починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують: нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова. Ум. новинка.
Окликати, -ка́ю, -єш, сов. в. окликну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оглашать, огласить, провозглашать, провозгласить.
Позаварювати, -рюю, -єш, гл. Заварить (многое).
Розгублювати, -люю, -єш, сов. в. розгубити, -блю, -биш, гл. Растеривать, растерять. Ліжника не зробила і вовницю розгубила.
Семерик, -ка, м.
1) Семь паръ воловъ.
2) Сито средней густоты, имѣющее въ основѣ 3, въ уткѣ 4 волоса.
Тройчатка, -ки, ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Тройчаткою всіх проганяв.
Умець, умця и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю.
Шибучий, -а, -е. Бьющій въ носъ.
