Викохувати, -хую, -єш, сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл.
1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Викохала, випестила, та й обоє покинули. Викохала свою дівочу красу.
2) Выращивать, выростить (животное, растеніе). Хто ж викохав таку гнучку в степу погибати?
Відрадісний, -а, -е. Отрадный, радостный. Ой як же мені веселому бути, веселому, одрадосному. Мені ви світ одрадісний зробили.
Вовнянка, -ки, ж. Грибъ Agaricus necator Bull. Ум. вовняночка.
Гультя́йство, -ва, с. 1) Праздность, лѣнтяйничанье, повѣсничество. І який буде лад з твого гультяйства? 2) соб. Лѣнтяи, кутилы, повѣсы. Он зібралось усе наше гультяйство.
Давни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Дѣлаться давнимъ, старымъ.
Красітечний, -а, -е. 1) Очень красивый.
2) Очень хорошій.
Самокоска, -ки, ж. Косилка, жнея.
Ситечко, ситко, -ка, с. Ум. отъ сито.
Стріпнути, -ну́, -не́ш, гл. = стрепенути. Стріпнула сивими крильцями. Стріпне залізом, — залізо забряжчить на їй.
Школярство, -ва, с.
1) Школьничество.
2) соб. Школьники. То погань так верзла, школярство так брехало.
