Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

липоватиця

Липоватиця, -ці, ж. = липковиця. Вх. Лем. 432.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 360.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИПОВАТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИПОВАТИЦЯ"
Бугу! меж., выражающ. крикъ выпи. І бугай: бугу! гне з лози дугу. Лукаш. 85.
Доку́ди нар. = доки. Закр.
Замерза́ння, -ня, с. Замерзаніе.
Маслови́й м'яч. Родъ игры въ мячъ. Ив. 33.
Письменний, -а, -е. Грамотный. Рудч. Ск. І. 5. Письменному книжка в руки. Ном. № 6016.
Підсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підсікти, -січу, -че́ш, гл. Подсѣкать, подсѣчь.
Позаховувати, -вую, -єш, гл. Запрятать (во множествѣ). Так позаховує, що вже ніхто без неї не знайде. Черниг. у.
Постріш, -ші, ж. Группа въ 8 — 10 дворовъ нанимающая сообща одного пастуха. Вх. Зн. 54.
Прив'янути. Cм. прив'явати.
Ступатень, -тня, м. Часть толчеи. Cм. ступа походюча. Шух. І. 104. 162.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИПОВАТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.