Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лигоминець

Лигоми́нець, -нця, м. = лагоминець. І ті були там лигоминці, піддурювали що дівок. Котл. Ен. III. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИГОМИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИГОМИНЕЦЬ"
Галуха, -хи, ж. Большая галушка.
Голитися, -люся, -лишся, гл. Бриться. Не милися, бо не будеш голитися. Ном. № 5479.
Гу́пало, -ла, м. 1) = Гукало. Вх. Пч. II 8. І. 16. 2) — мале́. пт. Ardea minuta. Вх. Пч. II. 8.
Обчухати, -хаю, -єш, гл. Почесать вездѣ, вокругъ (когда зудитъ, чешется). Сим. 197.
Парубкування, -ня, с. Жизнь парня.
Пригара, -ри, ж. 1) Пригорѣлыя части кушанья. 2) Сивушное масло, гарь (о водкѣ). Одгонить пригарами горілка. Н. Вол. у.
Провезти Cм. провозити.
Продирини, -рин, ж. мн. = похрестини. Мил. 27.
Розчистити Cм. розчищати.
Угнавець, -вця, м. = вугнавець. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИГОМИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.