Виманювати, -нюю, -єш, сов. в. виманити, -ню, -ниш, гл. Выманивать, выманить. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманиш. Такий убогий, що кошенят з запічка нічим виманити.
Двої́тися, -ю́ся, -ї́шся, гл. Раздваиваться.
Дзиг меж. Правильнѣе: дзиґ (Cм.). Выражаетъ быстрое движеніе; у употреблено какъ существ. Я за нею.... а вона в мене попід рукою дзиг знов у хату, та на дзигу шторх мене у плечі.
Дійня́ти, гл. См. Дійма́ти.
Жаття́, -тя́, с. Жатіе, сжинаніе, жатва. Од жаття рука болить. Пішов дощ та вже й по жаттю.
Знидіти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть, исхудать. Аж знидів, ждучи грошей. Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи. Аби зниділи як віск на огні, піна на воді, роса на траві; так аби зниділи уроки от...
Куцина, -ни, ж. Короткая мужская или женская одежда, родъ свитки, имѣетъ три складки, называемыя усами, и низкій воротникъ.
Онада, -ди, ж. Приманка.
Припуст, -ту, м. см. уприпуст.
Стишка нар. = стиха 2. Знишка та стишка. Так як та свиня: стишка мішки рве.
