Вартівник, -ка, м. Сторожъ, караульный, часовой, конвойный. Він був.... економом в с. Л. і вечером пішов на тік подивитись, чи є вартівники. То певне добрий пройдисвіт, що аж два вартівники з ним ідуть. Ум. вартівничок, вартівниченько. Суть бо в мене два вартівниченьки, будуть вартувати мої кониченьки. Cм. вартник, вартовий, вартовик, вартовничий.
Відпочинок, -нку, м. = відпочин. Ні сну мені, ні одпочинку. Нема ніжкам одпочинку.
Гарманування, -ня, с. Молотьба хлѣба лошадьми, запряженными въ катокъ или въ повозку съ тяжестью.
Ґа́в'ячий 2, -а, -е. Вороній.
Забри́ндзати, -дзаю, -єш, гл. = забрьохати. Іч, як забриндзала спідницю.
Закато́ваний, -а, -е. 1) Замученный истязаніями, пытками. 2) Неуступчивый, упрямый. Він закатований та упертий.
Зшпортати, -таю, -єш, гл. Смастерить, сдѣлать. «А ну лишень», каже, «свої линтварі, або там сукно» (він і кравецьке діло вмів) і зшпорта (свитину або кожух).
Карний, -а, -е. Наказуемый, уголовный.
Наплавни́й, -а́, -е́ Пловучій. Наплавний млин, міст.
Ураяти, ураю, -єш, гл. = урадити. Хай його другі вчать: я з ним нічого не враю.
