Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тузати

Тузати, -заю, -єш, гл. Бить, тузить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗАТИ"
Балберочка, -ки, ж. Ум. отъ балберка.
Білоріпа, -пи, ж. Раст. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Гороб'я́чий, -а, -е = Горобиний. Мил. М. 49.
Доко́лювати, -люю, -єш, сов. в. доколо́ти, -лю́, -леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. І. 76.
Крампулець, -льця, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254.
Ма́ршал, -ла, м. 1) Маршалъ. 2) = маршалок 1. Ондрій Степанович ще й маршалом був О. 1862. V. 105.
Поспрошувати, -шую, -єш, гл. Пригласить (многихъ), созвать. Як всіх вже поспросює, то іде додому. Грин. III. 502.
Розбовтати, -ся. Cм. розбовтувати, -ся.
Снітиця, -ці, ж. = снітій. Вх. Пч. II. 37.
Уволікатися, -каюся, -єшся, сов. в. уволоктися, -лочуся, -чешся, гл. Втаскиваться, втащиться, втянуться.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.