Бугай, -гая, м.
1) Племенной быкъ.
2) пт. выпь. Ardea stellaris. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Бугай гуде в болоті. Кахне крижня або прогуде бугай.
3) Волчокъ (игрушка).
4) Сильный и здоровый человѣкъ.
5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл.
6) — скажений. Родъ дѣтской игры.
7) мн. Родъ фасоли. Ум. бугаєць. бугайок. бугайчик. Ув. бугаяка.
Важчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться тяжелѣе, тяжелѣть.
Вирачкуватися, -куюся, -єшся, гл. Вылѣзть на четверенькахъ, вообще выбраться съ трудомъ на гору (о человѣкѣ, лошадяхъ).
Достате́чність, -ности, ж. Достаточность, достатокъ. Достатечність показує статечність.
Планида, -ди, ж. = планета. Круги сонця ходить кільканадцять планид. Дещо
Попересіювати, -сіюю, -єш, гл. Пересѣять (во множествѣ).
Послання, -ня, с. Посланіе.
Сюдою нар. Этой дорогой, этимъ путемъ, въ этомъ направленіи. Чи не бачив парубка і дівки, чи не йшли сюдою? Йди правдою, то скрізь тобі шляшок битий: чи тудою, чи сюдою, чи на схід сонця, чи на захід.
Цяцятися, -цаюся, -єшся, гл. = цятатися. Орішками цяцятися.
Шти род. пад. отъ честь. Не зна ні шти, ні пори.
