Аву́л, -ла, м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає.
За́ори, -ор и заб́рини, -рин, ж. мн. Края пахатнаго поля съ трудомъ запахиваемые и дающіе огрі́хи вслѣдствіе твердой уѣзженной почвы.
Злосливість, -вости, ж. Злость, злоба, злобность.
Кулик I, -ка, м. Ум. отъ куль.
Побратимко, -ка, м. Ум. отъ побратим.
Положкиня, -ні, ж. = поліжниця.
Помали нар. Немножко. А геть, комар, із ноги, няй танцюю помали.
Сердечник, сердешник, -ка, м. 1) Сердцевина дерева. 2) Часть друлівника.
Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Угнітитя, ся. Cм. угнічувати, -ся.
