Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе.
Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Нака́з, -зу, м. 1) Распоряженіе, приказъ. А тут і наказ: у поход лагодитись. Прозьба панська рівно з наказом ходить. 2) Водяная болѣзнь у овецъ.
Обселити, -ся. Cм. обселяти, -ся.
Онушник, -ка, м. Тряпичникъ.
Оттуди нар. Вотъ туда. Оттуди тобі дорога.
Перекалок, -лка, м. = перекалка.
Понаробляти, -ля́ю, -єш, гл. Надѣлать; сдѣлать; причинить. У вершині Дністра вода прибував, вона тобі жалю понаробляє, вона твої дітки позатопляє.
Прогварити, -рю́, -риш, гл. = проговорити.
Разовий, -а, -е. О мукѣ: просѣянная только сквозь рѣшето. — хліб. Хлѣбъ изъ муки просѣянной только разъ сквозь рѣшето.
