Дійти́, -ся, гл. см. Доходити, -ся.
Їднаковий, -а, -е. = однаковий.
Клопотати, -почу, -чеш, гл.
1) Безпокоить, утруждать, надоѣдать. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. Та чого тужиш, та чого плачеш, головоньку клопочеш? Ще не час голівку молоденьку на господарстві клопотати, — нехай погуляє дівчиною. не клопочи мені голови. Не надоѣдай мнѣ! Не приставай ко мнѣ!
2) Озабачиваться о чемъ. Клопочуть нянькою, так я й пришила.
Наткнути, -ну́, -не́ш, гл. = настромити.
Ніде 1 нар.
1) Негдѣ.
2) Некуда. Йому ніде дітись.
Полудрабок, -бка, м. Грядка въ телѣгѣ. Cм. драбина 2, драбки. Полудрабок поломився.
Прочустрити, -рю, -риш, гл. Задать трепку.
Пуцьверінок, -нка, м. 1) Неоперившійся птенецъ. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. 2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне!
Спочинок, -нку, гл. = спочив. Будуть кримці та нагайці, безбожні бусурмени, тебе, пішого-піхотинця, на спочинках минати.
Хаменити, -ню, -ниш, гл. Соглашать, приводить къ согласію? Той їх годить, хаменить, той їх розважає.