Голь, -лі, ж. Голь, бѣднота. Голь нещадима.
Засту́кати, -каю, -єш, гл. 1) Застучать. 2) Застичь, захватить, поймать. Застукав, як сотника в горосі. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому утікати.
К пред. Къ. Съ дат. падежемъ обозначаетъ: а) указаніе мѣста или предмета, къ которому направляется дѣйствіе. Іде к лісу. Ну тебе к бісу! б) опредѣленіе времени, къ которому близится дѣйствіе. Сподівайся мене, серденятко моє, ой к перині Пречистім; як не буду я к первій Пречистій, сподівайся к Миколі. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька. Переходить въ нѣкоторыхъ случаяхъ в ґ. Если предыдущее оканчивается, а слѣдующее за к (ґ) слово начинается согласной, то слогъ принимаетъ предъ собою і: ідуть ік лісу; часто то-же бываетъ и для пополненія стиха. Вообще же к (ґ) употребляется не часто (вмѣсто него употребляется до) и преимущественно въ указанномъ опредѣленіи времени и въ бранныхъ выраженіяхъ. Іди к нечистій матері! Туди к лихій годині! и пр.
Красний, -а, -е. Прекрасный, красивый, хорошій. Не родися красна, та родися щасна. За тиждень прийшла в Київ. Красний, Боже який! Ой я знаю, ой я знаю, чого мила красна: перед нею й поза нею впала зоря ясна. Ти, козаче молоденький, слова твоі красні. Хто б мав таке слово пишне да красне, щоб так як на картині змалював той манастирь. Красний сей світ! красна дівка. а) Созвѣздіе Дѣвы. б) Радуга. Ум. красненький, красне́сенький.
Лепе́тя, -ті, об. Болтунъ, болтунья.
Посхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Наклониться, нагнуться (во множествѣ). Хрести дубові посхилялись.
Пробазікати, -кає, -єш, гл. Проболтать, проговорить.
Прогнівлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прогнівитися, -влю́ся, -вишся, гл. Гнѣваться, прогнѣваться, разгнѣваться. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких.
Спасовець, -вця, м. Тотъ, кто производить потраву, пуская свой скотъ на чужое поле.
Удягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. удягтися, -гнуся, -нешся, гл. Одѣваться, одѣться. У свитину вдягатимусь. Ой бурлака не вмивався, нема свити — не вдягався.
