Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дотикати II

Дотика́ти Ii, -ка́ю, -єш, сов. в. доткати, -тчу́, -че́ш, гл. Дотыкать, доткать, оканчивать, окончить тканіе. Уже небагато дотикать Ярошисі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТИКАТИ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТИКАТИ II"
Жеретія́ка, -ки, м. Ув. отъ жеретій.
Забо́йство, -ва, с. Убійство. За ним злий діявол ходить, на гріх, на блуд, на забойство призводить. КС. 1894. IX. 442.
Зжа́ти, -ся. Cм. зжинати, -ся.
Ми́рний, -а, -е. Мирный. Дай же, Боже, щоб ваша спілка була мирна і жила в ладу та в мирі. Левиц. І.
Нагари́катися, -каюся, -єшся, гл. Наворчаться.
Обчистити Cм. обчищати.
Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. Макс. (1849). 19. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає. Чуб. V. 849.
Попересікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (на части).
Поплітка, -ки, ж. 1) Верхняя прядь на веревкѣ. Могилев. у. 2) Красная гарусная нить, которой оплетаютъ сверху косы. Kolb. І. 40. Шух. І. 135.
Похил, -лу, м. Наклонъ. Малий похил у сієї сохи. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОТИКАТИ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.