Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

досвітковий

Досвітко́вий, -а, -е. Предразсвѣтный. Темнота досвіткова. Левиц. І. 271.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСВІТКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСВІТКОВИЙ"
Джаву́р, -ра, м. Гяуръ. К. МБ. X. 10. К. Бай. 149.
Дівува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Дѣвствовать, жить въ дѣвствѣ. Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує. Рудч. Ск. II. 61.
Добіли́ти, -ся. Cм. Добіляти, -ся.
Ли́марів, -рева, -ве Принадлежащій шорнику.
Омряк 2 Cм. омрак.
Охрестити, -ся. Cм. охрещати, -ся.
Поділок II, -лку, м. Надѣлъ. Поділку у їх по дві десятині. Конст. у.
Політниця I, -ці, ж. Работница, нанятая на лѣто. Нѣжин. у.
Тестамент, -ту, м. Духовное завѣщаніе. Не дав зробить і тестаменту, к чортам його на вік послав.
Хвиткий, -а, -е. Скорый, поспѣшный. Своїм питаннячком хвитким не дала йому вимовити слова. МВ. (О. 1862. І. 79).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСВІТКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.