Болотий, -а, -е. Болотистый. Та й Ворскла не дуже гарно тече: є місця болотиї.
Брататися, -таюся, -єшся, гл. Брататься, дружиться, входить въ дружбу. При добрій годині й чужі братаються, при лихій годині й свої цураються. Батько мій не братався з панами. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься.
Вирва, -ви, ж. Взятка, поборъ, всякій несправедливый или лишній поборъ, напр. при денежной платѣ еще добавочный отработокъ. Оце писарь вирви хоче, тим зразу й не дає білета. За десятину землі панові одкосити дві, та ще вивезти десять купок гною, — то се вже гній буде вирва. Хотіла баба вирви, та усилу сама вирвалась. То Шеверенко Олекса, в перших брат Наталі, здумав вирви домагаться, як москаль медалі. Заморившись, запалившись кинувся із хати, молодую, як ведеться, Талю продавати.... Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату. Три вирви в шию і міх кулаччя. У три вирви. Въ шею. І самого Енея-пана в три вирви вигнали відтіль.
Кодкодати, -ко́джу, -диш, гл. = кодкати.
Набльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. наблюва́ти, -блюю́, -є́ш, гл. Наблевывать, наблевать.
Наймитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Служить по найму. Буде вже мені, каже, наймитувати, — може, каже, своє хазяйствечко заведу.
Несвідомо нар.
1) Не зная; безъ вѣдома.
2) Безсознательно.
Ошахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = ошахрати.
Погода, -ди, ж.
1) Соглашеніе, мировая.
2) Погода. Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора, велів поганій буть погоді.
3) Хорошая, ясная погода. І в погоду часом грім ударить. Чи в погоду, чи в сльоту веселий іду на роботу.
4) Вѣтеръ, буря, дождь, снѣгъ. Погода упаде. Погода у вікно б'є, — зачиніть. Як їхав, то одвернувсь, відкіль погода, йшла. Ум. погодонька. Дай, Боже, з вечора погодоньку.
Тютюнковий, -а, -е. Табачный. тютюнкова горілка. Водка, настоянная на табакѣ. Горілочку пили не тютюнкову і не пінну.
