Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

досвітчанка

Досвітча́нка, -ки, ж. Дѣвушка, ходящая на до́світки. Торішньої зіми аж три досвітчанки ходило до нашої баби на попрядки, на досвітки. Васильк. у. Саме глупої ночи пішли ми з підотаманчим досвіток разганять, але на досвітках було тільки чотирі дівчат досвітчанок та й годі. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСВІТЧАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСВІТЧАНКА"
Виходжати, -джаю, -єш и виходжувати, -джу, -диш, гл. Выходить, выступать. Вх. Уг. 231. Корсунський полковник із намету виходжає, до козаків стиха словами промовляє. Дума.
Етноґра́фія, -фії, ж. Этнографія.
Каз, -зу, м. Бѣшенство. Нехай на тебе каз найде. Ном. № 5127.
Намуштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно долго пробыть на ученьи (о солдат.). 2) Дисциплинироваться.
Поголитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побриться. Звелів йому умитися й поголитися, бо борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.
Поорудувати, -дую, -єш, гл. Распорядиться, поуправлять нѣкоторое время.
Прострілювати, -люю, -єш, сов. в. прострелити, -лю, -лиш, гл. Прострѣливать, прострѣлить. Хитнувся, мов прострілений. Мир. Пов. II. 60.
П'ятдесятий, -а, -е. Пятидесятый. Желех.
Сойм, -ма и -му, м. Сеймъ. Ум. со́ймик.
Усідати, -даю, -єш, сов. в. усісти, усяду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Летить ворон з чужих сторон, на могилі усідає. Гол. І. 96. Не вспів козак Нечай на коника всісти. Лукаш. 110. 2) Обсѣдать, обсѣсть. Гайвороння чисто всіло дерева.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСВІТЧАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.