Ді́ти, -те́й, с. мн. отъ дитя. Дѣти. Діти! діти! Добре з вами в літі, а зімувати — горювати. Прийми, мила, хоч малії діти! — Ой не хочу я дітей приймати, будеш, милий, і сам годувати. З діте́й вихо́дити. Выходить изъ дѣтскаго возраста. Діла небагато в Насті: ще тоді вона з дітей виходила. Ум. Ді́тки, ді́тоньки, ді́точки. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Дітки, ще короткий час я з вами. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатися.
Добавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. доба́вити, -влю, -виш, гл. Добавлять, добавить, прибавлять, прибавить.
Догі́дний, -а, -е. Пригодный, годный. Таке догідне, що тільки на смітник повикидать.
Замоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. замолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зарабатывать, заработать молотьбой. Піде замолотить коробку, а ще й зажнемо якого снопа. Чи зажала, чи замолотила?
Кептар, -ра, м. Родъ короткаго полушубка безъ рукавовъ (у гуцуловъ). . Ум. кепта́рик.
Перетерти, -ся. Cм. перетирати, -ся.
Повдовольнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Удовлетвориться (о многихъ).
Попогребти, -бу, -беш, гл. Погресть много. Душі гірко стане, як попогребеш, женучи так швидко човна.
Пришпилька, -ки, ж. Булавка.
Сьомака, -ки, ж. Семерка (въ картахъ).
