Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дожевріти

Доже́вріти, -рію, -єш, гл. Дотлѣть, догорѣть безъ пламени.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЖЕВРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЖЕВРІТИ"
Вуличний и вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Жупани́на, -ни, ж. Кафтанишко. Ходить панич по долині в червоній жупанині. Ном. с. 296, № 179. Ум. жупани́нка.
Зринутися, -нуся, -нешся, гл. Хлынуть. Зринулася водиця з Дунаю, з Дунаю тихого, бережку крутого. Мет. 294.
Котуляти, -ля́ю, -єш, гл. = кутуля́ти. Мнж. 182.
Крилашський, -а, -е. Принадлежащій помощнику рыболовнаго атамана. Браун. 9.
Окрутасом нар. = викрутасом.
Погребовини, -вин, мн. Поминки по усопшемъ. Вх. Уг. 260.
Порозгадувати, -дую, -єш, гл. То-же, что и розгадати, но во множествѣ.
Серік нар. Сего года. Борз. у.
Шуміти II, -млю, -миш, гл. Шумѣть. Шумів Дніпро. Левиц. Пов. Ой не шуми, луже, зелений байраче. Чуб. Шумітиме нагаєчка по над головою. Чуб. III. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЖЕВРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.