Бриндзяник, -ка, м. Лепешка съ бриндзою.
Ґре́чність, -ности, ж. Учтивость, любезность.
Згу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Чия згуба, того гріха повна губа. 2) Гибель, погибель. Оцей дощ — згуба. На згубу людей не можно в завод гнати. Де він робе мені на сухоту та на згубу.
Марти́н, -на, м. Птица: мартынъ, рыболовъ. В небі крутилися білі мартини і чайки.
Полагодити, -джу, -диш, гл.
1) Приготовить. Іди ж, іди та поклич мені Галю, а затим сама полагодь рушники.
2) Починить, исправить. Зробив колесо або полагодив його. Черевики полагодити.
3) Уладить (спорное дѣло, ссору).
Репіжити, -жу, -жиш, гл.
1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею.
2) = репігати. Дощ репіжить.
3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години.
Роспхикатися, -каюся, -єшся, гл. Тихо расплакаться.
Скликати, -ка́ю, -єш, сов. в. скликати, -чу, -чеш, гл. Сзывать, созвать. Усе військо своє докупи у громаду скликає. Дзвін до церкви, скликає, а сам в ній не буває.
Створитися, -рюся, -ришся, гл. Сотвориться.
Трудний, -а, -е. 1) Трудный, нелегкій, тяжелый, стоющій много труда, горя. Пані, серце, се мої трудні гроші.... я позбувся жінки своєї.
2) Удрученный. Серце моє трудне! Чого ти бажаєш, що в тебе болить? Трудний сяду і заплачу, що Ярини я не бачу.
3) Усталый. Ой коню мій, коню, що ти такий смутний? Що ти із дороги прийшов такий трудний. Мати з великої оруди та й гей трудні були.
4) Тяжело больной. Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає.
