Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

додавати

Додава́ти, додаю́, -є́ш, сов. в. дода́ти, -да́м, -даси́, гл. Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить; придавать, придать. До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс. (1849) 85. Додава́ти ра́ди. Совѣтоваться. Стали ради додавати, відкіль Варни доставати. Гол. І. 3.ре́шту. Доконать. Піп йому додав регату: аж у Сібір завдано. Лебедин. у. рук. Употребить усиліе, приложить стараніе. Додай рук, то вимиєш до-діла. Полт. у.слова́ми. Донимать рѣчами. Нажене Немерівну, то й не б'є, та все її словечками додає: чи ти в мене служаночки не маєш? Чуб. V. 894.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 408.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОДАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОДАВАТИ"
А́нде, а́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ. (Угор). Ogon. 217.
Мурма́нька, -ки, ж. = мурвань. Вх. Уг. 253.
Наро́дність, -ности, ж. Народность.
Поотруювати, -труюю, -єш, гл. Отравить (многихъ).
Породитися, -димося, -дитеся, гл. Родиться. А вони ж із чого поплодились? І вони ж із мужиків породились. ЗОЮР. І. 162.
Притяти Cм. притинати.
Продаус, -са, м. (Продайус?) Великовозрастный ученикъ учебнаго заведенія, имѣющій уже усы. Приходять аж три чвертокласники — все продауси та голибороди. Св. Л. 137.
Прочерть, -ти, ж. Прогалина, поляна. Вх. Зн. 57.
Сваволити, -лю, -лиш, гл. Своевольничать.
Унезабарі нар. Вскорѣ. Четвертий рік настав внезабарі, — чоловік з полку вертається. Г. Барв. 514.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОДАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.