Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доґа

До́ґа, -ґи, ж. = Клепка (въ деревянной посудѣ). Шух. І. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 408.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОҐА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОҐА"
Верниголова, -ви, ж. Родъ дѣтской игры.
Віднайти, -ся. Cм. віднаходити, -ся.
Діді́вщина, -ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає. Шевч. 48.
Кітва, -ви, ж. Якорь. Ум. кітвиця.
Позазночі нар. = позавчора. Вх. Зн. 65.
Поприлягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и прилягти, но во множествѣ. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали. АД. І. 28.
Постелечка, -ки, ж. Ум. отъ постеля.
Придовжитя, -жу, -жиш, гл. Пройти ралом въ длину по засѣянному полю. Н. Вол. у.
Унести, -ся. Cм. уносити, -ся.
Шепотильниця, -ці, ж. = шепотинниця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОҐА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.