Запліта́ння, -ня, с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання.
Мири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мирить, примирять. 2) Мириться (съ кѣмъ, чѣмъ). Не мирити. Ссориться. За кису світ увесь не мирить.
Недоїдок, -дка, м. Объѣдокъ. На столі стояли недоїдки вечері.
Нетеч и нетеча, -чі, нете́чина, -ни, ж. Стоячая вода, болото. Въ нѣкоторыхъ выраженіяхъ употребляется вмѣсто: нечиста сила, чорт. нете́ча дала занять! Чертъ дернулъ тронуть! Чого мені журитися, якої нетечі?
Перехапати, -па́ю, -єш, гл. Перехватать. (Гусенят) ворони та сороки аж четверо перехапали.
Помостина, -ни, ж.
1) = помістниця 1.
2) = кладка. Ум. помости́ночка. Через річеньку, через бистреньку помостиночка лежить.
Сподіятися, -діюся, -єшся, гл.
1) Совершиться, сдѣлаться. Оттаке то сподіялось. Боюся сам себе спитати, чи се коли сподіється.
2) = сподіватися. Де сподієшся ніч ночувати, то там дві будеш.
Узаємний, -а, -е. Взаимный.
Хвортунина, -ни, ж. = хвортуна. Ой хвортуно, хвортунино! що ти учинила?
Шлюб, -бу, м. Вѣнчаніе. Коли любиш так, як кажеш, то веди до шлюбу. — Ой рад би я шлюб узяти, та не велить мати. шлюб брати, взяти, на шлюбі стояти, до шлюбу стати. Вѣнчаться, обвѣнчаться. Хиба десь будеш брати на страшній неділи шлюб? Захотіла за москаля заміж піти, от і взяла з ним шлюб. Ой не хочу я заплатоньки брати, тільки хочу я до шлюбойку стати. — Ліпше мені в сей Дунай топать, ніж з гидким, поганим до шлюбойку стать. шлюб давати, дати. Вѣнчать, обвѣнчать. Батюшка.... йде до церкви давати шлюб молодим. Ум. шлюбонько, шлюбочок.
