Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чарчина

Чарчина, -ни, ж. = чарка. Я випив ще одну чарчину. Алв. 46. нашим усе чарчина воро́чається, — т. е. есть постоянные случаи выпить. Грин. І. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАРЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАРЧИНА"
Заплеска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) Заплескать. Заплескала в долоні. Левиц. І. 352. 2) Cм. запліскувати.
Крадій, -дія, м. Воръ. Лубен. у.
Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Кресаночка, -ки, ж. Ум. отъ креса́ня.
Польський, -а, -е. Польскій.
Пообсушувати, -шую, -єш, гл. Обсушить (во множествѣ).
Прогарцювати, -цю́ю, -єш, гл. Прогарцовать. Цілий день прогарцював на коні.
Роскрякатися, -каюся, -єшся, гл. Раскаркаться.
Спотикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. спітка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Котл. Ен. І. 26. Пила та гуляла, поки лихо не спіткало. Шевч.
Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАРЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.