Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чвіртка

Чвіртка, -ки, ж. = чвертка 2. Чуб. II. 51. Дав йому чвіртку жита. Чуб. II. 50. Ум. чві́рточка. Дай мені чвірточку жита, нехай жінка спече хліба, бо нема чого їсти. Чуб. II. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 448.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧВІРТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧВІРТКА"
Гиверень, -рня, м. = иверень. Кінь так біжить, що аж гиверні летять з під ніг. Черк. у.
Горди́нський, -а, -е = Ординський. Трупом полягла гординська сила. К. ЦН. 173.
Драглі́, -лі́в, м. мн. 1) Студенистое вещество. драгля́ми взяло́сь. Отъ разложенія превратилось въ полужидкую массу. Картопля зімою померзла, а не весну так драглями і взялась. Мир. Пов. II. 88. Той самий туман угорі видається нам хмарою, а не так, як думають, що ніби то хмара схожа на драглі. Дещо. 2) Кушанье: студень. Чуб. VII. 444. 3) Раст. Tremella mesentherica Rety. ЗЮЗО. I. 139.
Знабочитися, -чуся, -чишся, гл. Искривиться. Чоботи знабочились. Мнж. 181.
Підвертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. підверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Подворачиваться, подвернуться, подогнуться. Нога підвернулась. 2)до кого. Подходить, подойти хитро. Коли ж підвернеться до дівчат, то вже ні на кого більш не дивляться, тільки на його. Кв.
Прихопити Cм. прихоплювати.
Ростворятися, -ряюся, -єшся, сов. в. роствори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Открываться, открыться. Ви, небеса, ростворітеся, ви, святії, Ісусу Христу поклонітеся. Чуб. III. 344. До первого грому земля не роствориться. Ном. № 417.
Солонина, -ни, ж. 1) Солонина. Не буде з пса солонини. Ном. № 1269. 2) Свиное сало. Намащуся я солониною, скочу до хлопців скалубиною. Гол. V. 683. Ум. солонинка, солони́ночка.
Твань, -ні, ж. Вязкая, густая грязь въ рѣкѣ, болотѣ. О. 1862. 1. 55. Мнж. 193.
Удача, -чі, ж. 1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. МВ. ІІ. 8. Така вже вдача собача. Ном. № 2941. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. Ном. № 10539. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має. Сим. 196. 2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба. Рудч. Ск. II. 173.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧВІРТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.