Буда, -ди, ж.
1) Будка, шалашъ. Із запаски напну буду.
2) Верхъ фургона.
3) Поташный заводь. Ум. будка, будочка.
Верхи нар. Верхомъ. Наганяє його верхи на коні пан. Климець сів верхи, пробіг скільки там.
Довба́ло, -ла, м. 1) Долбящій что нибудь. 2) Дятелъ.
Дуна́єнько, дуна́єчко, -ка, м. Ум. отъ дунай.
Клацання, -ня, с. Щелканье зубами.
Лучкова́тий, -а, -е. Дугообразный. — кінь. Лошадь съ вогнутой спиной.
Обкидати I, -да́ю, -єш, сов. в. обкидати, -даю, -єш, гл.
1) Обкидывать, обкидать.
2) Забрасывать забросать. Обкидали мене болотом.
3) Обметывать, обметать. Обкидай комір заполоччу.
Повідривати, -ва́ю, -єш, гл. Оторвать (во множествѣ). Повідривала усіх.
Слово, -ва, с. Слово. Прошу тебе, милий, вірними словами. Сказав слово та й мовчи. словом займати. Заговаривать съ кѣмъ. Мене, брате, словом не займають. словами блудити. Бредить. сло́во пити.? Твій брат буде з моїм братом слово пити. додержати, дотримати слова. Сдержать слово. Ум. слівце́, словце, словечко, словечечко, сло́вонько. Мачушине словце — що зімнєє сонце. Пі до любови, ні до розмови, ні до словечка, ні до ділечка. Скажи мені словечечко, серце. Словонька тихого да й не промовиш.
Ходенько, -ка, м. Ум. отъ хід.