Бакхичний, -а, -е. Вакхическій.
Вигадливість, -вости, ж. Изобрѣтательность. До краси натури прийшла на поміч людська вигадливість.
Ді́дів, -ова, -ве. Дѣдовъ, принадлежащій дѣду. Дідова дочка. Дідового сусіда молотники. Пан глянув на дідів город. Зробила дідовій дочці так, щоб вона позою побігла.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Маркі́тно нар. 1) Скучно, невесело. 2) Жутко.
Нами́ти Cм. намивати.
Попідмальовувати, -вую, -єш, гл. Подкрасить (во множествѣ).
Стожарня, -ні, ж. = стожалля. Отам усе стожарні були, — панське сіно стояло.
Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы.
Цибулин, -на, -не. Луковый. Подай цибулину гичку матері, сам же ж держи за головку.
