Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

час

Час, -су, м. 1) Время, пора. Чуб. І. 4. З того часу ставок чистий заріс осокою. Шевч. В часі погоди бійся великої води. Ном. Час приходить умірати, — нікому поради дати. Н. п. Час-година упливає, страшний суд ся приближав. Чуб. І. 220. Нема в його часу ані година. МВ. (О. 1862. III. 45). вічні часи. Вѣчныя времена. Дали їм Тамань на вічні часи. О. 1861. XI. 32. час на час. Ежечасно. Бережи своєї душі час на час, бо несподівана смерть за плечима ходе. Харьк. г. без часу. Безвременно, раньше времени. Ой я хора, хора, умру вам без часу. Гол. IV. 483. в час. Вовремя. Чи в час, чи ні, — діло розпочато. Полт. на час. На время. Пусти мене, отамане, хоть на час додому. Н. п. з часом. Черезъ нѣкоторое время. З часом у покійниці і того не стало. Сим. 235. не за великий час. Въ теченіе непродолжительнаго времени. Не за великий час усе прогайнували. Полт. одного́ часу. Однажды. по часі. Спустя нѣсколько времени. Я вас по часі покличу. Н. Вол. у. По часі зроблю, а тепер нема коли. Н. Вол. у. про час. На время, покамѣстъ. Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну. Камен. у. тим часом. Тѣмъ временемъ, между тѣмъ. Два годи любились вони дуже, — тим часом найшовся другий парубок, Іван, і відбив. Рудч. Ск. у вічний час. На вѣчныя времена. Віри християнської на поталу в вічний час не подайте. АД. II. 14. яко́го часу? Въ какое время? дай, боже, час добрий! Счастливой дороги! Ном. № 11368. 2) Въ значен. нарѣчія: пора. Давно б час! Котл. Н. П. 350. Час їхати. МВ. (О. 1862. III. 52). Ой-годі ж мені за кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати. Дума. Ум. часо́к, часо́чок. Чуб. V. 52. Приходь лиш, брате, на часок! Гліб. А жить так, Господи, хотілось! Хотілось любити хоть годочок, хоть часочок на світ подивитись! Шевч. 327.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАС"
Забува́ння, -ня, с. Забываніе, забвеніе. Левиц. Пов. 303.
Здорове́сенький, -а, -е. Ум. отъ здоро́вий.
Лагодити, -джу, -диш, гл. 1) Готовить, приготовлять. Іди лишень полуднувать лагодь. Шевч. 241. За панича лагодила, за немила дала. Гол. 2) Починять, исправлять, приводить въ надлежащій видъ. Лагодили самопали, ратища стругали. Шевч. Шо ви лагодите чересла та лемеші? Лагодьте лучче батьківські списи, бо буде хутко усім робота. К. ЧР. 194. Я її чоловікові колись і чоботи лагодив. Г. Барв. 301. 3) Снаряжать. По вашій оборі сам Господь ходить, ой ходить, ходить та все лагодить: лагодить воли й по три плуги, бички-третячки та й по чотирі. Чуб. III. 346. 4) Улаживать миролюбиво, уговаривать; укрощать, смягчать. Лагодить сварку. Ліки трохи лагодять біль.
Підпилий, -а, -е. Выпившій, охмелѣвшій. Еней хоч трохи був підпилий. Котл. Ен. II. 9. А вже підпилий як засне, то хоч коти гармати. Шевч.
Посмітюшок, -шка, м. = посміттюха 1. Вх. Пч. II. 8.
Присміти, -смію, -єш, гл. Осмѣлиться, рѣшиться. Як би присмів, то б убив. Н. Вол. у.
Скликання, -ня, с. Созываніе.
Утручатися, -чаюся, -єшся, сов. в. утрутитися, -чуся, -тишся, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться. Бороню тобі, князю, втручатись в наші справи. К. ЧР. 346.
Хмизувати, -зую, -єш, гл. 1) Бить прутомъ. Хмизує добре. 2) Покрывать хмизом.
Штрапувати, -пую, -єш, гл. 1) Штрафовать. 2) Страховать. Черк. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.