Бурта, -ти, ж.
1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять.
2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Із трупів бурти насипає. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Очі бігають з ниви на ниву.... з яру на зелені бурти. Розривають бурти снігу та вибірають задубілих (людей).
3) Насыпь, изъ которой добываютъ селитру.
4) Цѣпь косцовъ.
5) = бурса 3.
6) Въ игрѣ въ булку наз. буртою, если кто изъ играющихъ прибьетъ шаръ къ берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт.
Бучак, -ка, м. = бузьок.
Дудла́, -ли́, ж. = дудло́. Ум. дуде́лка.
Квилля, -ля, с.
1) Стонъ, стенаніе, плачъ (о людяхъ).
2) Вой вѣтра.
Мая́чний, -а, -е. Видный, замѣтный. То вид маячніший, завидніший був, поки не стригсь, а як чуба збув, то таке гостропике стало.
Приятельський, -а, -е. Пріятельскій, дружескій.
Продолубати, -ба́ю, -єш, гл. Проковырять. Начав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе.
Протупотіти, -почу, -тиш, гл. Пробѣжать, топая.
Справдовуватися, -до́вуюся, -єшся, гл. Доказывать, споря. Справдовується зо мною.
Швед, -да, м. Шведъ. Добувсь, як швед під Полтавою.
