Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

часть

Часть, -ти, ж. Часть. Зо дна моря хвиля уставав, козацькі судна на три части розбиває. АД. І. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАСТЬ"
До́нька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Заво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. завести́ся, -ду́ся, -ди́шся, гл. 1) Вводиться, ввестися, отводиться, отвестися. У їх коні не заводяться на ніч у хлів. 2) Вставляться, вставиться. Уже хто й зна відколи все заводиться в його ся картина під скло, та й досі ніяк не заведе. З) Вноситься, внестися (въ книгу, запись). 4) Быть полагаемымъ, положеннымъ на ноты. 5) Заводиться, завестися, появляться, появиться; входить, войти въ обычай; устраиваться, устроиться; основываться, основаться. Як заведуться злидні на три дні, то чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1518. Тоді саме заводивсь універсітет у Харькові. К. Гр. Кв. XVI. Хиба ж чорноморцеві за службою було коли заводиться спражнім хазяйством? О. 1862. X. 112. 6) Начинаться, начаться. Вже заводиться дощ. Камен. у. І завелась на ставі геркотня. Греб. 363. ще на світ не заво́дилось. Еще и не начинало свѣтать. Св. Л. 69. 7) Начинать, начать состязаніе, споръ, ссору, заспорить, ссориться. Стали ділиться... і завели спориться. Рудч. Ск. І. 196. Думав, от заведуться за ту віру, так ні... Стор. МПр. 44. Завелися, як той казав: багатий за багацтво, а убогий — бо-зна й за віщо вже. Ном. № 3514. Як поп'ються горілки, то й заведуться биться. ЗОЮР. І. 110. Як би ти не заводивсь, то й не смуткував би тепер, і не стидно б було, що тебе попобито. МВ. ІІ. 10.
Застіба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. застібну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Застегиваться, застегнуться. Ґудзями застібався. Лавр. 4.
Затуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = затурготіти. І не схаменулась небога, як лихо затуркотіло у віконце. Стор. І. 4. Затуркотів барабан. Мир. ХРВ. 144.
Лля́тися, ллюся, ллє́шся, гл. Литься. По личеньку сльози ллються. Чуб. V. 526.
Меті́ль I, -те́лі, ж. = метелиця 1. Ой на зятя та метіль мете. Мет. 185. Не метіль з моря піднімалася, а то гуси сірі, лебеді білі. Чуб. V. 939.
На́прово нар. Наскоро, на скорую руку. Як шкода буде напрово продати хліб, то я заставлю у брата, або що. Павлогр. у.
Пакут, -та, м. Пучекъ, связка. Мнж. 188.
Повсічасний, -а, -е. Всегдашній, постоянный, вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш. МВ. (КС. 1902. X. 149.)
Трикут, -та, м. Треугольникъ. Шейк. Ум. три́куток, три́куточок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.