Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чатівник

Чатівник и чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі. К. ЦН. 288.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАТІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАТІВНИК"
Безвість, -ти, ж. 1) Неизвѣстность. 2) Неизвѣстныя мѣста, невѣдомыя мѣста. Смерте, смерте! іди на ліса, іди на безвість, іди на море. Чуб. III. 180. Забіг у безвісти. Фр. Пр. 37. Щезни, бідо, в безвісти. Фр. Пр. 51. Знай: пропаде безвістями вся журба. Млак. 55. Сила й воля, правда й сила в безвістях пропали. Млак. 121.
Бростина, -ни, ж. Древесная почка.
Глядка, -ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Зві́сть, -ти, ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. КС. 1882. V. 362. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість. Чуб. V. 771.
Лихува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Злодѣйствовать.
Поназбірувати, -рую, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Поназбірували слив та й продають по копі відро. Лебед. у.
Пуздря, -рі, ж. Прыщъ; волдырь.
Стрілецький, -а, -е. Охотничій. Крест стрілецький. Федьк. І. 19.
Телятників, -кова, -ве Принадлежащій теля́тникові.
Укаляти, -ляю, -єш, гл. Опачкать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАТІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.