Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цибух

Цибух, -ха, м. 1) Чубукъ. Згубив люльку і цибух. Грин. ІІІ. 288. 2) Черенокъ винограда, чубукъ. цибух одбиває. Виноградный чубукъ даетъ ростки. Херс. Ум. цибушо́к. Шух. І. 284.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИБУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИБУХ"
Андрі́єць, -йця, м. Раст. Delphinium Ajacis. Вх. Пч. II. 31.
Вимишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вимислити, -слю, -лиш, гл. Вымышлять, выдумывать, выдумать. Я тобі таку кару вимислю, що ти й не бачила, й не чула. МВ. (О. 1862. ІІІ. 43).
Відомість, -мости, ж. 1) Свѣдѣніе, знаніе. 2) Извѣстіе. В салдати тя віддам. — відомости ся сподію. Чуб. V. 234. Cм. відом.
Лу́скавка, -ки, ж. 1) Коса (орудіе), толщина которой не вездѣ одинакова, почему она легко ломается. Желех. 2) Конецъ кнута, придѣлываемый для хлопанья. Желех.
Німчити, -мчу, -чиш, гл. Онѣмечивать. Желех.
Нуждити, -жду, -диш, гл. Принуждать. Коли схоче син женитись, то не помішаєм і нуждить його не будем. Мкр. Н.
Підтяжка, -ки, ж. Веревка, которою привязывается задняя ось повозки. (Залюб.).
Сірики, -ків, м. мн. Раст. Capsella Bursa pastoris Mönch. ЗЮЗО. І. 115.
Тютюновий, -а, -е. Табачный. Почала рости розсада тютюнова. Грин. І. 10. Чуєш, кумасю, щіточко, кришечко, кров бурякова, прищепа тютюнова. Ном. № 11641.
Утискач, -ча, м. Притѣснитель, угнетатель. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦИБУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.