Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Буля, -лі, ж. 1) Дѣтск. Булка. 2) = картопля. Копали булі. Ум. булінька.
Дзи́ґличок, -чка, м. Ум. отъ дзиґлик.
Жа́бище, -ща, с. ув. отъ жа́ба. Сидить жабище на пні, як копиця. Мов жабище з багна, на світ вона дивилась.
Заві́дній, -я, -є. 1) Захожій. Хиба я завідня? я тутейша. 2) = забіжний.
Мизе́рія, -рії, ж. 1) Бѣдность, убожество. Мизерія на сім світі мені молодому. 2) Имущество бѣдняка, вообще движимое имущество. У бодні мизерія, а доброго нема. Мизерії наклав дві скриньки. Як би взять і всю мизерію з собою, дідами крадене добро.
Округлий, -а, -е. Круглый, шарообразный. В тій світлиці округлий столик.
Сд... = зд.
Спритний, -а, -е. Понятливый, смѣтливый, ловкій, проворный. Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, зараз його на світ виведе. Ти то спритний, як Матвій до куропатв.
Умудруватися, -руюся, -єшся, гл. = умудритися. Бач, чортика! Бач. подлюка! як умудрувався.