Вір, вору, м. 1) Огорожка изъ жердей. Треба обкидати город вором. 2) Козлы. 3) — ра. Жеребець. Кобила відбиваєся з ворем, від чого стає вона жеребна. Ум. ворик.
Гру́з, -зу, м. Битый кирпичъ, щебень. Оклипцював її (хату), грузом набив.
Мураши́нник, -ка, м. = мурашник.
Набі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Набѣгаться. Набігався, пійду ляжу спати.
Підмощатися, -щаюся, -єшся, гл. = підмощуватися. В се врем'я Юпітер підпивши, з нудьги до жінки підмощавсь.
Поґездґатися, -ґаюся, -єшся, гл.
1) Пометаться изъ стороны въ сторону.
2) Покапризничать.
Поясочок, -чка, м. Ум. отъ пояс.
Припинати, -на́ю, -єш, сов. в. прип'ясти, -пну, -не́ш, гл. Привязывать, привязать, приколоть. Приколень, що коня припинають. Ой припну коня коло калиночки, а сам ляжу спати на край могилочки. Припну фартух дорогий, золотії береги. Припни шаблю в лівім боці.
Солодкомовий, -а, -е. Сладкорѣчивый, краснорѣчивый.
Турбування, -ня, с. Безпокойство, причиненіе безпокойства.
