Ватажкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть предводителемъ, атаманомъ, старшимъ. Cм. ватажити.
Гуркоті́й, -тія́, м. Стучащій, неспокойный человѣкъ.
Зави́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучить. Завичили так, що голова ваша все свербить, хоч і нічого нема.
Збрудні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Загрязниться.
Кошлатіти, -тію, -єш, гл. Взъерошиваться. Шерсть кошлатіє.
Лісови́й, -а́, -е́ 1) Лѣсной. Лісова звірина. лісові люде. По народнымъ повѣрьямъ — обросшая шерстью особая порода людей, живущая исключительно въ лѣсахъ. Cм. лісун. 2) — вого, м. Лѣсной сторожъ.
Напі́рнач, -ча, м. 1) Та часть старинной чернильницы, въ которую вкладывавались перья, родъ пенала, составлявшаго одно цѣлое съ чернильницей. 2) = напірник.
Повтоптувати, -тую, -єш, гл.
1) Утоптать (во множествѣ). Бач, які стежки повтоптували, через город ходячи.
2) Втоптать (во множествѣ).
Порозмальовувати, -вую, -єш, гл. Расписать красками (во множествѣ)
Чімка, -ки, ж. Болѣе длинныя волокна овечьей шерсти.
