Глибень, -ні, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Морська глибина.
Ди́ркати, -каю, -єш, гл. = Дирчати 2. Деркач диркає, дирчить: дир, дир.
Зарі́з, -зу, м. Убой. на зарі́з. На убой, чтобы зарѣзать. Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! Як овечок ти нас, Боже, на заріз роздав неситим.
Захрупостіты, -щу, -стыш, гл. Захрустѣть, затрещать; о снѣгѣ: заскрипѣть. Захрупостів сніг.
Змолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Помолодѣть. Все у природі немов змолоділо.
Знижатися, -жаюся, -єшся, сов. в. знизитися, -жуся, -вишся, гл.
1) Понижаться, понизиться. Горо моя, горо, то єсь ся знижала.
2) Унижаться, унизиться.
Остиглувати, -лую, -єш, гл. Остановить для отдыха (скотъ). Чередники остиглували скотину біля річки.
Пооживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (многихъ).
Рубач, -ча, м. Рубщикъ, древорубъ. Нам поклали у віз ті дрючки рубачі, що ліс рубали.
Хропти, -пу, -неш, гл. Храпѣть. Хропе на всі заставки. Хріп на всю хату. Кінь так харапудиться: хропе та сопе, та ніздрями паше.
