Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цв'ягнути

Цв'ягнути, -гну, -неш, гл. = цвигнути. Фр. (Желех.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВ'ЯГНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВ'ЯГНУТИ"
Висівчаний, -а, -е. Изъ отрубей сдѣланный.
Гетьманський, -а, -е. Гетманскій. Візьміть мої гетьманськії клейноди, панове. Шевч. 573. Для обозначенія красоты. А був хороший із себе дуже: високе чоло гетьманське. МВ. І. 152.
Згі́дний, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Згідна на одно сміхотворство. К. Гр. Кв. XX. До того дожурюся, що не згідна буду ні людям, ні собі. Г. Барв. 268. 2) Согласный.
Злюбити, -блю́, -биш, гл. 1) Полюбить. Його козаки злюбили. ЗОЮР. І. 216. Бодай тебе мій миленький инша не злюбила. Мет. 64. Голубонька вбив, голубку злюбив. Лавр. 81. 2) він злюбив, вона злюбила. Ему, ей понравилось. Дали Христу ім'я Петро, — Божа Мати не злюбила. Гол. IV. 549. Не злюбив собі місця. Ном. № 10248.
Короговця, -ці, ж. Ум. отъ корогва.
Лист, -ту, м. 1) во мн. им. листи. Листь (растенія). Употребляется также какъ соб. въ значеніи листва: Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист (втічемо). Ном. № 11035. Тонковерха тополя пахучим листом шелестить. МВ. ІІ. 74. Ой піду я в вишнев сад гуляти, де лист опадає. Грин. III. 243. листом стелитись. Прикидываться добрымъ, уступать во всемъ, лебезить. Як вибірали, тоді старшина листом стелився, а тепер що! Н. Вол. у. 2) во мн. ч. им. листи и листи. Письмо. Тільки брат до сестри часто листи пише. Мет. 244. Ой як будеш же ти, серденятко моє, Дніпром водою плисти, засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. 24. лист визволений. Вольная, документъ объ освобожденіи изъ крѣпостнаго или рабскаго состоянія. Которий би міг бідний невольник (сей сон) одгадати, — міг би йому листи визволені писати. АД. І. 209. божий, небесний листъ. Рукописный листокъ, религіознаго содержанія, въ которомъ написано, что носящая или часто слушающая его женщина будетъ имѣть легкіе роды; носится при себѣ беременными женщинами. (Подольк. г.). КС. 1893. VII. 75. так каже, як з листу бере. Свободно и хорошо разсказываетъ. 3) мн. листи. Игральныя карты. КС. 1887. VI. 463. 4) лист дубо́вий, — вишневий. Родъ писанокъ съ орнаментикой изъ дубовыхъ, вишневыхъ листьевъ. КС. 1891. VI. 373, 374. Ум. листо́к, листочок, ли́стонько, листик. Листки широкого латаття по воді. Левиц. І. 514. В саду листоньки шумлять. Грин. III. 168. Ой піду я у садочок та вирву листочок. Мет. 73. Писаннячко дрібнесеньке, листочок як сніг. Федьк. І. 39. Хоч буду далеко, — буду тебе знати, буду листоньки писати. Мет. 79. Листоньки читає, дитину хитає; листоньки малює, дитину годує. Мил. 39.
Моро́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Кружиться (о головѣ). Чогось моя головонька морочиться. Чуб. V. 71. 2) Хлопотать, возиться. Морочивсь, морочивсь, нічого не вдіє. Драг. Страх мені не хочеться з старим дідом морочиться. Шевч. 159.
Мужи́цький, -а, -е. 1) Крестьянскій, мужичій. Бувало дають ляхам одежу мужицьку. Драг. В їх усе по панській, любе й миле, а в нас усе по мужицькому. МВ. І. 26. 2) Мужескій, мужній. Очищаєш ти, водо явленая, нарожденого од позору: надуманого, нагаданого, встрічного, водяного, вітряного, жіноцького, мужицького, парубоцького, дівоцького. Чуб. І. 132.
Розшулічити, -чу, -чиш, гл. Разобрать, понять. Черк. у. Насилу я розшулічив, де їй край. Верхноднѣпр. у. Вештався Петро, поки не розшулічив головою, що нема чого й вештатись.
Удіти Cм. удівати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВ'ЯГНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.