Відкочувати 2, -чую, -єш, гл. Откочевать. Татаре.... одкочували собі геть у.... степи.
Гноїти, гною, -їш, гл.
1) Гноить. Діди строють, а баби гноють.
2) Унаваживать, удобрять.
Дити́нонька, -ки, дити́ночка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Каптанчик, -ка, м. Ум. отъ каптан.
Облихословити, -влю, -виш, гл. Очернить, обнести, озлословить. Та бодай їх путь заклекотіла, як вони мене отак облихословили, хто його зна за віщо і про що.
Оксамитний, -а, -е. Бархатный. В червоних штанях оксамитних.
Ополонити, -ню, -ниш, гл. Обрубить ледъ вокругъ чего-либо стоящаго въ водѣ и вмерзшаго въ ледъ.
Побиватися, -наюся, -єшся, гл. 1) Биться, трепетать. Риба... тріпалась, побивалась в сітці. 2) Безпокоиться, заботиться, бороться съ препятствіями. Ми повинні побиваться, щоб він ширився у нас. Мовчки собі побивалось, мовчки у Бога фолі просило. Я й роспитую иноді про його лихо, як він побивавсь у світі змалку. Б'ється, б'ється та й побивається моє серденько без тебе. Мати за дітьми да побивається.
Пригіркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть.
