Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цехмистер

Цехмистер, -тра, м. Цехмейстеръ. Цехмистер шевський. ЗОЮР. І. 256. КС. 1890. VII. 91. Тут всякиї були цехмистри і ратмани, і бургомистри. Котл.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕХМИСТЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕХМИСТЕР"
Галівник, -ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ. Камен. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. Cм. галювати 1.
Гидючий, -а, -е. Отвратительно гадкій. отвратительно мерзкій, крайне плохой. Таке гидюче, що й глянути на його не хочеться. Полт.
Напундю́читися, -чуся, -чишся, гл. = набундючитися 2.
Насолювати, -люю, -єш, сов. в. насолити, -лю́, -лиш, гл. Насаливать, насолить.
Обірвати, -ся. Cм. обривати, -ся.
Підкидач, -ча, м. Подбрасыватель.
Похвоськати, -каю, -єш, гл. Постегать (прутомъ, кнутомъ).
Спілкувати, -ку́ю, -єш, гл.з ким. Быть въ компаніи, дѣлать что-либо сообща, имѣть сношенія, связи съ кѣмъ.
Стябло, -ла, с. 1) Въ рыболовной лодкѣ доска, родъ платформы для складыванія сѣтей. Вас. 151, 187. 2) Подносъ. (Залюб.). Варили різні потрави: тетерю, борщ, галушки, хляки, рибу на стябло. Стор. II. 150. Ум. стяблечко. Чи взять відсіль оце стяблечко? Екатер. у. (Залюб.).
Шепоти, -тів, м. 1) Пришептываніе. 2) Ябедничество, наушничество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЕХМИСТЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.