Басарабець, -бця, м. Бессарабець. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти».
Ду́ма, -ми, ж. 1) Мысль, дума. За думою дума роєм вилітає, одна давить серце, друга роздирає, а третяя тихо, тихесенько плаче у самому серці — і ніхто не бачить. 2) Эпическая пѣсня, исполняемая подъ звуки кобзы или бандуры; отъ прочихъ народныхъ украинскихъ пѣсенъ отличается неравномѣрнымъ стихомъ (отъ 4 до 40 слоговъ), преимущественно глагольной риѳмой и простымъ напѣвомъ — мелодическимъ речитативомъ.
Духо́вний, -а, -е. 1) Духовный, къ духовенству относящійся. Духовний стан. На кого не глянь, хоч на панів, хоч на духовних, то такої праці не побачиш. 2) = духовий. Ваш образ духовний через моє слово ніколи не забудеться. Боронючи народню Гіппокрену, духовну зброю без устанку носим.
За́в'Язок, -вку, м. Почка растенія.
Замарму́зити, -жу, -зиш, гл. Запачкать.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть.
Маці́цький Cм. маціненький.
Неспособний, -а, -е. 1) Непригодный. 2) Находящійся не въ силахъ, не въ состояніи сдѣлать что.
Оббризькувати, -кую, -єш, сов. в. оббри́зькати, -каю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать.
Пчих! I меж. Чихъ!
