Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цибатий

Цибатий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ном. № 8623., Ум. цибатенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИБАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИБАТИЙ"
Корінець, -нця́, м. Ум. отъ корінь.
Лабзюкати, -каю, -єш, гл. Попрошайничать, выпрашивать. Лабзюкати хліб під вікном.
Мирлу́га, -ги, ж. Берлога. Левч. 4. (Черниг.).  
Порозгойдувати, -дую, -єш, гл. Раскачать (во множествѣ).
Постати Cм. поставати.
Ропище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ имѣется въ землѣ нефть. Шух. I. 15.
Свекрухна, -ни, ж. = свекруха. Грин. III. 306.
Скотина, -ни, ж. = скот. Ой вечером та долиною ішов пастух з скотиною. Н. п. Ум. скотинка, скоти́ночка.
Хоробливий, -а, -е. Болѣзненный. Желех.
Шолудивець, -вця, м. Паршивець. Ой чиї ж то женці, да все шолудивці. Чуб. III. 229.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦИБАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.