Блиск, -ку, м.
1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш.
2) Блескъ. Панна.... в золотім колосю, така — аж блиск од неї б'є. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись.
Брехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брехати.
1) Соврать. Можна і брехнути.
3) = гавкнути. Телята ревнули, собаки брехнули.
Вере нар. Въ самомъ дѣлѣ? неужели?
Лепо́рт, -ту, м. Рапортъ. Іул, як комендант ісправний, Енеїві лепорт подав.
Переслухати, -хаю, -єш, гл.
1) Прослушать, выслушать. Ото він переслухав це, заплакав.
2) Переслушать. Людської брехні не переслухати.
Повишивати, -ва́ю, -єш, гл. Вышить (во множествѣ). Кожухи, шовком повишивані. Уставки повишивала.
Покус нар. Немного, нѣсколько, нѣкоторое количество.
Причорніти, -ні́ю, -єш, гл. Слегка почернѣть. Ячмінь у покосах дощ намочив, та й причорнів; то завше, як причорніє, то й хліб не білий.
Розсідлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. розсідлатися, -лаюся, -єшся, гл. Разсѣдлываться, разсѣдлаться.
Шпилик, -ка, м. Ум. отъ шпиль.
