Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цебрик

Цебрик, -ка, м. 1) Ум. отъ цебер. 2) Раст. Thymus serpyllum. Вх. Пч. І. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕБРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕБРИК"
Вибрик, -ку, м. 1) Скачокъ, прыжокъ (о животныхъ). ви́бриком. Въ припрыжку, отбрасывая заднія ноги. Як підемо було вибриком на гору. Сим. 200. 2) Капризная выходка.
Війтиха, -хи, ж. Жена війтова. Гол. IV. 450.
Ґорсе́т, -та, м. = Керсет. Канев. у.
Загриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. загри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Загрызать, загрызть.
За́рубка, -ки, ж. Зарубка, насѣчка. Сумск. у. Ном., стр. 300, № 348. Рудч. Чп. 249. Ум. за́рубочка.
Ко́тичок, -чка, м. Ум. отъ ко́тик.
Присхнути, -ну́, -не́ш, гл. Присохнуть. Присхне, як на собаці. Ном. № 4117.
Строчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers. ЗЮЗО. І. 124.  
Циганенко, -ка, м. Сынъ цыгана. Мнж. 114.
Черевиченько, -ка, м. Ум. отъ черевик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЕБРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.