Бздюха, -хи, ж.
1) Родъ гриба: дождевикъ, Lycuperdon Bovista L.
2) Насѣкомое: вонючка. Ум. бздюшка.
Галу-балу, меж. Въ значеніи: болтать. Употребляется и какъ существительное, и какъ глаголъ. Аби зійшлись, то як почнуть галу-балу, — кого вже тут не згадають! — Галу-балу, а свині в ріпі.
Дри́ветня, дриві́тня, дриво́тня, -ні, ж. = дрівітня.
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш.
Засти́глий, -а, -е. Застывшій. Застигле холодне повітря.
Каблучка, -ки, ж. Ум. отъ каблука. 1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала. 2) Кольцо, перстень. Подарував золоту каблучку. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. 3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. 4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. 5) Такое же кольцо, охватывающее средину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війя раскалывается на двѣ части. 6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю.
Ментре́житися, -жуся, -жишся, гл. Волноваться, бунтоваться. Оттоді то народ почав ментрежитись проти панів.
Моро́ка, -ки, ж. 1) Хлопоты, затрудненіе, возня. Та й набрались ми мороки коло неї! Багато мені мороки буде! 2) Темная сила. Побила б їх морока! Морока його знає. 3) Игра въ шесть палочекъ, сложенныхъ такъ, что трудно ихъ разнять. 4) мн. моро́ки беруть (кого́). Приходить въ безпамятство. Мороки вже беруть слабого.
Настирати сов. в. насте́рти. Встрѣчено только въ безличной формѣ: насте́рло: припало, загорѣлось, приспичило, захотѣлось.
Понасквернювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ, о многихъ). Понасквернювали коло порога, що гидко й до хати доступити.
